Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

 Щороку 3 грудня Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими  фізичними можливостями. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють неймовірну силу духу і непохитну віру в життя.

Відзначаючи Міжнародний день людей з інвалідністю, прогресивне людство засвідчує те, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до людей з обмеженими фізичними можливостями визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.

1992 році Генеральною Асамблеєю ООН  було проголошено Міжнародний день людей з інвалідністю. Історія його виникнення починалася у 80-х роках ХХ сторіччя, коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям людей з інвалідністю. В той період проводилися роботи з метою розробки заходів, направлених на поліпшення становища людей з інвалідністю і забезпечення рівних можливостей у суспільстві.

Відзначення цієї дати мобілізує підтримку громадськості для розв'язання найважливіших питань, що стосуються соціальної інтеграції людей з інвалідністю, сприяє підвищенню обізнаності про проблеми інвалідності й привертає увагу до переваг інклюзивного суспільства, доступного для всіх.

    На виконання зобов'язань, взятих Україною за Конвенцією про права людей з інвалідністю, та з метою забезпечення належних умов для реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод особами з інвалідністю, впровадження кращого світового досвіду у цій сфері, недопущення дискримінації, Указом Президента України від 03 грудня 2015 року № 678/2015 «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю» також закріплено відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю в Україні щороку 3 грудня.

    Цей день є нагадуванням про необхідність виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами. Це привід задуматись над проблемами, з якими щоденно стикаються люди з інвалідністю, посилити увагу до захисту їх гідності, прав і благополуччя.У світі налічується понад мільярд людей з інвалідністю.

    Інвалідність не є перепоною до повноцінного життя, це не вирок й не покарання. Люди з інвалідністю  є повноправними членами суспільства, які потребують більше уваги та піклування, створення відповідних умов.

    Сьогодні особливого вшанування і відзначення заслуговують люди з особливими потребами, які не впали в розпач, не замкнулись у собі, а в силу власних можливостей працюють, беруть активну участь в громадському житті, займаються спортом, рукоділлям, художніми промислами і самодіяльністю, виховують дітей і онуків.